Як розповів Станіслав Гогуля у LinkedIn, спочатку все йшло за класичним сценарієм: успішний HR-етап, два дні на виконання тестового завдання та технічна співбесіда, де айтівець почувався впевнено.
Згодом на пошту надійшов лист від компанії, у якому зазначалося: «Нам було приємно поспілкуватися з Вами — Ви справили гарне враження на нашу команду! Водночас під час оцінки ми помітили, що частина відповідей могла бути підсилена за допомогою AI-інструментів, через що нам було складно об’єктивно оцінити Ваш реальний рівень технічних знань».
Станіслава таке формулювання здивувало, адже на інтерв’ю він відповідав самостійно.
«Мовчання чи відсутність фідбеку під час пошуку роботи вже нікого не дивує. Але це було щось нове, бо відповідав я сам», — поділився розробник.
Коли айтівець спробував уточнити у рекрутера, що саме викликало підозри та в чому виявлялася «допомога штучного інтелекту», відповіді він так і не отримав.
Для нього це виглядає як новий зручний спосіб відмовляти кандидатам без пояснення справжніх причин.
Що думає ІТ-спільнота
У коментарях до допису дехто з фахівців припустив, що сама компанія не надто переймалася оригінальністю фідбеку. Зокрема, Product team lead Тетяна Цюк з гумором зазначила: «Виглядає, що вони навіть для відповіді вам використали ШІ».
Деякі айтівці переконані, що табу на ШІ в розробці — це крок назад. Python Full Stack Developer Олексій Гудков звернув увагу на світовий досвід: «Гіганти типу Google і Amazon використовують ШІ на всіх рівнях, а якась компанія, яка робить щось локально, — проти цього. Подумайте, а чи варто вам йти в компанію, яка так боїться ШІ».
Інші фахівці обирають шлях прямого діалогу. Наприклад, QA Engineer Євген Скубицький розповів: «Дали нещодавно технічне, то я одразу відповів, що не бачу причин не скористатись АІ. Не було заперечень чи здивування. Втім, до виконання не дійшло з інших причин».
За словами рекрутерки Анастасії Литвин, використання підказок під час онлайн-зустрічі часто видно неозброєним оком: «Помічала, що кандидат у процесі співбесіди легко відповідає на життєві питання і з зупинкою до хвилини — на технічні. Це може виглядати як „подумати перед відповіддю“, але це були чіткі інтервали по часу, та він наче завмирав у такі моменти. Здавалось, що аішка допомагає».
Сам автор допису висловив сумнів щодо того, чи реально непомітно використати нейромережу під час бесіди: «Мені взагалі важко уявити, як у моменті можна встигнути запитати, прочитати й ще відфільтрувати потрібне. Я б точно забувся і спалився на першому ж запитанні».
Найсумнішим у цій тенденції є те, що під підозру можуть потрапити просто добре підготовлені фахівці. Досвідом ділиться QA Engineer Дмитро Великий: «Сильно. Мені так нещодавно сказали, що я ніби кудись підглядав, а я всього-на-всього добре підготувався по теорії… Звісно, відмовили. Дно».
Замість висновку
Історія Станіслава підсвітила нову проблему ринку праці: межа між використанням штучного інтелекту та власною ґрунтовною підготовкою стає розмитою, а відсутність чітких критеріїв оцінки створює нові приводи для необґрунтованих відмов.
/Ігнорування кандидатів та відсутність фідбеку після інтерв’ю вже давно стали сумною буденністю в IT. Однак Full-stack Engineer Станіслав Гогуля зіштовхнувся із ситуацією, яка здивувала навіть досвідчених фахівців. Схоже, рекрутери знайшли новий зручний привід для відмови замість змістовного фідбеку.
